Тротуарна плитка

Тротуарна плитка

Плитка тротуарна з граніту. Під замовлення. З укладанням.

Широкий асортимент виробів з натурального та штучного каменю (граніту, мармуру та кварциту).

Плитка тротуарна з граніту.

Переважно, вона використовується для мощення поверхонь, схильних до великого механічного впливу.

Тротуарна плитка може знадобитися вам, якщо ви вирішили красиво оформити ландшафт заміського будинку або котеджу. В даний час тротуарна плитка є матеріалом, якому немає альтернативи для благоустрою майже будь-яких територій. Спектр застосування тротуарної плитки є широким: тротуари, пішохідні зони, автомобільні паркування, АЗС, літні кафе, приватні ділянки, великі складські комплекси, виробничі приміщення тощо. Довговічність тротуарної плитки залежить не тільки від її якості, а й від того, як ця плитка укладена. У нашій країні основна руйнація тротуарної плитки відбувається у весняний та осінній період, коли присутня велика кількість води, що виникає через дощі та танення снігу. Добові коливання температури з плюсу на мінус викликають замерзання та розморожування води, яка у великій кількості накопичується між окремими плитками.

Як розповіли фахівці, розпізнати якість плитки або бруківки на її зовнішній вигляд звичайному споживачеві практично неможливо – адже якість тротуарної бруківки (як і якість будь-якого виробу з граніту) можна дослідити лише за допомогою спеціального обладнання. Тому перед споживачем постає нелегке питання: «Як уникнути придбання неякісного товару?». Ми вважаємо, що відповіддю на подібне питання можуть послужити такі поради сумлінних виробників: Дзеркальна поверхня плитки досягається шляхом введення в бетон спеціальних добавок або додаткової води. Причому, якщо добавки покращують бетон, то вода – ворог гарної бруківки. Неякісна бруківка може виглядати абсолютно гладкою, проте вона не буде міцною, оскільки виготовлена ​​з надлишком води. Помічено, що якісна бруківка при ударі однієї плитки об іншу видає «дзвінкий» звук, тоді як «водяниста» – глухий.

На відміну від матеріалів, що використовувалися харківськими фахівцями 10-15 років тому, тротуарна плитка, що випускається сьогодні, є більш міцним і зносостійким покриттям, що не піддається руйнуванню під дією низьких температур і погодних умов.

Гігроскопічність і пористість матеріалу дозволяють легко пропускати вологу та повітря, на поверхні тротуарної плитки не утворюються калюжі та виїмки. У разі можливого пошкодження ділянки покриття не має потреби проводити повну заміну застилу, достатньо замінити зіпсовані плитки на нові.

Технологія укладання тротуарної плитки наступна.

Тротуарну плитку зазвичай укладають на піщану, щебеневу або бетонну основу. Вид основи та її товщина залежить від умов експлуатації покриття, товщини плит і визначається проектом будівництва. Загалом рекомендується наступна технологія укладання тротуарних плиток:

1. Виїмка дерну на глибину близько 150 мм або глибше. Не повинно залишатися ніяких корінців, насіння рослин, що залетіли, тощо.

2. Поздовжнє і поперечне планування поверхні, що застилається з дотриманням технологічних ухилів для стоку води. В ідеалі – дно траншеї має мати невеликий ухил. Якщо ґрунт дуже глинистий, бажано влаштувати дренаж у найбільш глибокій частині траншеї.

3. Трамбування, укочування або віброущільнення поверхні земляного полотна. Трамбування роблять за допомогою короткого відрізка колоди з прибитими по краях дерев'яними ручками - живцями.

4. Відкриття канавок для бортового каменю. Якщо влаштовується геометрична доріжка.

5. Трамбування дна канавок та відсипання 5 см шару піску на дно канавок.

6. Встановлення у канавку бортового каменю на бетонну подушку. На дно заливається трохи литого бетону та встановлюється камінь.

7. Застилка земляного полотна геотекстилем для запобігання деформації дорожнього полотна. (Застосовується в слабких пучинистих ґрунтах). Як геотекстиль можна використовувати 1-2 шари чорного мульчуючого матеріалу типу Агріл, Спандбонд, Агротекс.

8. Відсипання поверхні, що застилає щебенем фракції 5-20 мм товщиною шару 10-20 см (за умови заїзду автотранспорту) з наступним поливом поверхні водою і трамбуванням. У непучинистих ґрунтах без заїзду вантажних автомобілів допустиме відсипання великим злегка зволоженим піском товщиною шару 10-15 см.

(Варіант 1). Відсипання по утрамбованому щебеню шару злегка зволоженого піску шаром 5 см з подальшим вирівнюванням за допомогою рейки.

(Варіант 2). Укладання по поверхні вирівняного, зволоженого та укоченого шару піску арматурної сітки 50х50 мм без зв'язки. Відсипання сухої суміші шаром 3-4 см з наступним слабким зволоженням за допомогою лійки).

(Варіант 3) Вироби укладаються на шар розчинного ліжка завтовшки 2-3см безпосередньо на трамбований щебінь без відсипання піщаного шару. Марка розчину – М150 (цемент: пісок 1:3), замість розчину можна використовувати плитковий клей – це дорожче.